Прикметник в німецькій мові
Прикметник (Adjektiv) - це частина мови, яка вказує на ознаку або характеристику іменника. В німецькій мові прикметники змінюються за родами, відмінками, числами та відмінюються за ступенями порівняння.
Основні риси прикметників у німецькій мові:
1. Рід: Прикметники змінюються за родами іменників, до яких вони належать. Існують три роди - чоловічий, жіночий та середній, і відмінюються відповідно до них. Наприклад: ein großer Tisch (чоловічий рід), eine große Katze (жіночий рід), ein großes Buch (середній рід).
2. Відмінок: Прикметники змінюються за відмінками, щоб вказувати на їхню роль у реченні. Є шість відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний та місцевий. Наприклад: der große Tisch (називний відмінок), des großen Tisches (родовий відмінок), dem großen Tisch (давальний відмінок).
3. Число: Прикметники відмінюються за числами - однина та множина, для відповідного збігу з іменником. Наприклад: ein großer Tisch (однина), große Tische (множина).
4. Ступені порівняння: Прикметники мають три ступені порівняння - позитив, компаратив та суперлатив - для порівняння рівня ознаки. Наприклад: schön (красивий), schöner (красивіший), am schönsten (найкрасивіший).
Прикметники в німецькій мові граматично взаємодіють з іменниками і відмінюються, щоб виразити їхню ознаку або характеристику. Вони використовуються для розширення значення іменник
Коментарі