Словотвір. Орфографія

Словотвір

Словотвір – це процес створення нових слів у мові. Він включає різноманітні методи, за допомогою яких з існуючих слів та коренів формуються нові лексичні одиниці.

Основні методи словотвору:

1. Афіксація (додавання префіксів, суфіксів, інфіксів, постфіксів):

   • Наприклад, зі слова "читати" можна утворити "перечитати" (додавання префікса).

2. Складання (композиція):

   • Створення нових слів шляхом поєднання двох або більше коренів, як у слові "сонцезахисний".

3. Скорочення (абревіація):

   • Утворення скорочених форм від первісних словосполучень, як "лабораторія" до "лаба".

4. Конверсія (безафіксальний спосіб):

   • Зміна слова з однієї частини мови в іншу без зміни його форми, наприклад, із іменника "біг" у дієслово "бігти".

Орфографія

Орфографія – це набір правил правопису, які визначають, як правильно писати слова. Орфографія охоплює правила написання слів, вживання великої літери, розділових знаків, наголосів та інших аспектів писемної мови.

Важливі аспекти української орфографії:

1. Вживання апострофу: Розрізняє написання слів з твердими та м'якими приголосними, наприклад, "з'явитися" проти "зявитися".

2. Вживання м'якого знака: Відіграє роль у відображенні м'якості приголосних, наприклад, "лікарня" проти "лікар'я".

3. Правила переносу: Визначають, як правильно переносити слова з рядка в рядок.

4. Наголос: Українська мова є наголосною, тому правильний наголос може змінювати значення слова.

5. Велика літера: Використовується на початку речення, у власних назвах та деяких інших випадках.

Знання та розуміння словотвору та орфографії є важливими для правильного використання мови, підвищення культури писемного та усного мовлення.