Твір на тему: «Балада про соняшник» (Іван Драч)

«Балада про соняшник» Івана Драча — це поетичний витвір, який вражає глибиною і символікою. У цьому творі соняшник постає не лише як рослина, а як втілення життя, краси, а також символ надії та відродження.

На початку балади автор зображує соняшник, який прагне до сонця. Він виростає на українській землі, сповнений силою і життєвою енергією. Цей образ відразу ж викликає асоціації з українським народом, який завжди шукає світло і щастя, незважаючи на труднощі та випробування. Соняшник стає символом стійкості, адже навіть у найскладніші часи він не відступає і продовжує тягнутися до джерела світла.

Поет майстерно передає відчуття краси, яке дає цей квіт. Його яскраві жовті пелюстки, що нагадують сонячні промені, дарують радість і тепло. Драч порівнює соняшник із зіркою, яка освітлює шлях, навіть у найтемніші часи. Цей образ підкреслює важливість надії, адже, як і соняшник, людина повинна шукати своє місце під сонцем, прагнути до зростання і розвитку.

Однак у творі постає також тема сліз і втрат. Балада торкається глибоких почуттів, які супроводжують людину в житті. Соняшник, хоч і є символом радості, не може уникнути болю і страждання. Поет говорить про те, як важливо пам'ятати про минуле, про свої корені, адже саме вони формують нас як особистостей. У цьому контексті соняшник стає свідком історії, яка переплітається з долями людей.

Закінчується балада нотами оптимізму. Незважаючи на всі випробування, соняшник продовжує цвісти, нагадуючи про те, що життя триває, і кожен новий радісний ранок несе з собою нові можливості. Він вчить нас не здаватися, боротися за своє місце під сонцем і вірити в краще.

«Балада про соняшник» — це не лише опис рослини, а глибокий філософський роздум про життя, надію і вічність. Іван Драч вміло поєднує прості образи з глибокими думками, створюючи твір, який залишає слід у серці кожного читача. Ця балада, сповнена символіки та емоцій, стає своєрідним гімном життя, яке розкриває красу української природи та глибину людських почуттів.