Прикметник

Прикметник - це частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає в початковій формі на питання який?, яка?, яке?, які? Ознака предмета може визначатися за кольором (синє небо), за розміром (високий дім), за матеріалом (скляний посуд), за сприйняттям на смак, дотик, нюх (солодкий, м‘який, пахучий), за зовнішніми прикметами та внутрішніми властивостями (білявий, веселий).

Прикметник завжди стоїть у тому числі роді, відмінку, що й іменник, з яким він пов‘язаний: Зацвів вишневий (одн., чол.. р., Н.в.)сад (одн., чол.. р., Н. в.). 

Прикметник змінюється за числами, відмінками, а в однині – за родами. Щоб визначити відмінок прикметника, потрібно: 
а) з‘ясувати, до якого іменника він належить; 
б) визначити відмінок іменника (а прикметник завжди стоїть у тому ж відмінку, що й іменник). Відмінкове закінчення прикметника збігається з закінченням питання, на яке він відповідає: який? – зелений, якого – зеленого. 

У прикметникових суфіксах –ськ-, -цьк-, -зьк- завжди пишеться м‘який знак: житомирський, чернівецький, празький. Перед суфіксами –ськ-, -цьк-, - зьк- приголосні можуть пом‘якшуватись, але м‘який знак при цьому не пишеться: уманський, селянський. М‘якість звука (л) перед суфіксом –ськ- позначається буквою ь: сільський. 

За особливостями відмінювання прикметники поділяються на дві групи – тверду і м‘яку. До твердої групи належать прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний: молодий, товаришева. До м‘якої групи належать прикметники, основа яких закінчується на м‘який приголосний або й: синій, довговіїй.

Усі прикметники в називному відмінку множини мають закінчення –і: мокрі, тверді, близькі. 

Розбір прикметника як частини мови.  
 1. Частина мови.
 2. На яке питання відповідає?
 3 .Початкова форма ( прикметник у називному відмінку однини чоловічого роду).  
 4. Граматичні ознаки: відмінок, число, рід ( визначаються за граматичними ознаками іменника, з яким пов‘язаний).  
 5. Яким членом речення виступає?
 Наприклад: Займався пишний світанок. Пишний – прикметник, який?, П.ф. – пишний, Н. в., одн., ч. р., друг. чл. речення(означення) 

ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Якісні прикметники вказують таку ознаку, що може бути властива предмету в більшій чи меншій мірі: яскравий колір, довгі розмови і т. д. Вони можуть утворювати словосполучення із залежними прислівниками міри дуже, надзвичайно, надто, занадто, досить тощо.
Відносні прикметники вказують ознаку предмета за відношенням до інших предметів (дерев'яний поміст) чи якихось явищ (тутешні мешканці, сьогоднішні події).
Присвійні прикметники позначають належність предмета людині або тварині (мамина хустка, заячі вуха); на відміну від інших прикметників, вони відповідають на питання чий?

Прикметники мають здатність переходити в інші групи за значенням:

якісні — у відносні: (ознаки предмета, що виявляються в більшій або меншій мірі)	мила дівчина – наймиліша дівчина
відносні — у якісні: (виражають ознаку предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин)	сільська вулиця, сьогоднішній день
присвійні — у відносні і якісні: (вказують на належність предмета кому-небудь; відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?)	батькове кашне, дівоча коса