Займенник

Займенник - це частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?

Займенники виражають граматичні категорії відмінка, а також роду й числа (ті, що вказують на ознаки); у реченні виконують синтаксичні функції підмета, означення, додатка; у словосполученні можуть бути — головним і залежним словом.

За значенням розрізняємо дев’ять розрядів займенників:

Особові	я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони
Зворотний	себе
Питальні	що? хто? скільки? який? чий? котрий?
Відносні	ті ж питальні, але без знаку питання
Присвійні	мій, твій, наш, ваш; його, її, їхній, свій);
Вказівні	цей, оцей, сей, той, стільки, такий, отакий
Означальні	весь, всякий, сам, кожний, самий, інший
Неозначені	абихто, абищо, будь-який, скільки-небудь
Заперечні	ніщо, ніякий, нічий, аніхто, аніщо, аніякий,