Службові частини мови та вигук

Службові частини мови

Прийменник

Сполучник

Частка

Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні. Приклади прийменників:

Групи прийменників за будовою

Первинні	Вторинні	Утворені від інших частин мови
без, в (у), від, для, по, через, при, про, над, під, до, з, ради;	задля, з-під, із-за, поза, щодо;	близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з допомогою, у зв’язку, завдяки, незважаючи на тощо.

Сполучник це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті (І у місті, і у селі- всюди він був один; Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже маленьким).

Часткою називаються службова частина мови, яка надає реченням чи окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм. Частки не мають лексичного значення, не змінюються, не є членами речення.
Окремі частки мають варіанти: би-б, же-ж, що функціонують за законами милозвучності мови: пішов би — пішла б, згадай же — згадали ж і под.


Вигук це — особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Частина мови, яка не належить ні до службових, ні до самостійних частин мови називається Вигуком.

За значенням вигуки поділяються на:

•  емоційні, що виражають почуття і переживання: о, ой, ах, фу, пхе;
•  вигуки волевиявлення, що передають спонукання, заклик і т. д.: цить, гов, алло, ну, гей, гайда, нумо, вйо, ціп-ціп та ін.