Іменник (Substantiv)
У німецькій мові іменник (Substantiv) є однією з частин мови і використовується для позначення назви людини, місця, речі, ідеї або поняття. Іменники в німецькій мові можуть бути маскулінів (der), фемінін (die) або нейтральних (das) родів.
Основні ознаки іменників в німецькій мові включають:
- Рід (род): Іменники маскулінів, фемінін та нейтральних родів мають різні форми артиклів та займенників, що залежать від роду.
- Число (однина та множина): Іменники можуть бути у формі однини (Einzahl) або множини (Mehrzahl). Форми артиклів та займенників змінюються відповідно до числа іменника.
- Відмінок (відмінювання): Іменники змінюються в залежності від відмінка (номінатив, аккузатив, датив, генітив), що визначає їхню граматичну роль у реченні.
- Закінчення (Endung): Відмінювання іменників відбувається за допомогою додавання закінчень до основи іменника в різних відмінках та числах.
Наприклад, "der Tisch" (стіл) є маскуліним іменником у номінативі однини, тоді як "die Blume" (квітка) є фемініним іменником у номінативі однини.
Вивчення роду, числа, відмінка та відмінювання іменників є важливим аспектом німецької граматики, оскільки це впливає на вживання артиклів, займенників та інших граматичних правил у мові.
Коментарі
Всього коментарів: 0