Однина і множина іменників
В німецькій мові іменники відмінюються за числами - однина (Singular) та множина (Plural).
Однина (Singular):
В однині іменники мають свої форми для різних відмінків та родів. Основні відмінки для іменників у однині включають:
- Номінатив (Nominativ): Це форма, яка використовується для позначення основного підмета у реченні.
- Аккузатив (Akkusativ): Це форма, яка використовується для позначення прямого додатка у реченні.
- Датив (Dativ): Це форма, яка використовується для позначення косвеного додатка або кому щось належить у реченні.
- Генітив (Genitiv): Це форма, яка використовується для позначення власності або походження у реченні.
Множина (Plural):
В множині іменники також мають свої форми для різних відмінків та родів. Основні відмінки для іменників у множині включають:
- Номінатив (Nominativ): Це форма, яка використовується для позначення основного підмета у реченні.
- Аккузатив (Akkusativ): Це форма, яка використовується для позначення прямого додатка у реченні.
- Датив (Dativ): Це форма, яка використовується для позначення косвеного додатка або кому щось належить у реченні.
- Генітив (Genitiv): Це форма, яка використовується для позначення власності або походження у реченні.
Форми відмінювання іменників у однині та множині залежать від роду іменника, його закінчень та деяких граматичних правил. Це складна тема, яка вимагає детальнішого вивчення та практики для розуміння та використання правильних форм.
Коментарі
Всього коментарів: 0